Команда тренерів

КОМПОНЕНТИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

 

1. КОНФЛІКТИ (корпоративні та міжособистісні)

Компетенції:

• визначення, природа та складові конфлікту;

• ідентифікація конфлікту;

• формування запиту на вирішення конфліктної ситуації;

• стилі поведінки в конфлікті;

• способи та можливості врегулювання конфлікту;

• попередження конфліктів.

Набуті знання/уміння/навички за відповідною компетентністю, зокрема:

• розуміє природу, причини, особливості структури та динаміки конфлікту, ресурсність конфлікту, його вплив та наслідки на сторін конфлікту;

• розрізняє конфлікти за типами, видами, суб’єктним складом;

• розуміє вплив конфлікту на учасників, оточення та колектив, емоційний клімат в колективі, групі та розвиток відносин;

• вміє визначати рівень ескалації конфлікту;

• розуміє вплив способів поведінки в конфлікті на його перебіг, можливість його вирішення, трансформації;

• вміє формувати запит на вирішення конфліктної ситуації;

• розуміє можливості та способи роботи з конфліктами з урахуванням особливостей суб'єктного складу конфлікту, зокрема, якщо стороною конфлікту є юридична особа, колектив, група;

• розуміє способи та методику попередження конфліктних ситуацій.

 

2. ПЕРЕГОВОРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Компетенції:

• усвідомлене ведення процедури переговорів (базові правила);

• керування стратегіями поведінки в переговорах;

• техніки ведення ефективних переговорів.

• типологія та особливості окремих різновидів переговорів (позиційні переговори та за інтересами (win-win));

• підготовка до переговорів, структура переговорів (робота в симуляціях);

• фіксація та перевірка результатів по S.M.A.R.T.;

• особливості ролі посередників, структури та результатів процедури.

Набуті знання/уміння/навички за відповідною компетентністю, зокрема:

• розуміє взаємозв’язок між потребами, інтересами, мотивами та позиціями сторін переговорів;

• розуміє ознаки та розрізняє методи позиційних та принципових переговорів та вміє їх ідентифікувати;

• розрізняє ознаки консенсуальних та компромісних рішень в ході переговорної діяльності;

• знає різні стратегії та тактики поведінки в переговорах;

• знає мету, завдання та структуру (етапи) переговорів;

• розуміє етапи підготовки до переговорів;

• знає “золоті правила” ведення торгів в переговорах;

• вміє визначати найкращу та найгіршу альтернативи обговорюваного рішення (BATNA та WATNA);

• розуміє як виникає зона можливих домовленостей (ZOPA);

• розуміє критерії постановки завдань за системою S.M.A.R.T.;

• вміє перевіряти проміжні, тимчасові та кінцеві домовленості і рішення в переговорах на їх реалістичність та виконуваність;

• розуміє основні помилки, які допускаються переговорниками;

• знає як організовувати та підтримувати безпечний та комфортний простір для конструктивних переговорів.

 

3. КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Компетенції:

• ефективна комунікація;

• застосування технік активного слухання та невербальна комунікація у комунікації зі сторонами конфлікту;

• асертивна комунікація.

Набуті знання/уміння/навички за відповідною компетентністю, зокрема:

• володіє навичками спілкування для ефективного діалогу, попередження та врегулювання конфліктів;

• вміє слухати та чути, уточнювати почуте та надавати зворотний зв’язок у вербальній, невербальній та паравербальній формі, підтримувати візуальний контакт із співрозмовником, працювати  з паузою;

• розуміє значення емоцій  в процесі комунікації та прийняття рішень, природу стресу внаслідок придушеної емоції та нереалізованої потреби;

• вміє усвідомлювати сутність, значення повідомлення співрозмовника, відслідковувати конфліктогени, перефразовувати повідомлення з виключенням конфліктогенів, проясненням змісту і сенсу повідомлення;

• вміє доречно  ставити  різні види запитань, чітко та просто формулювати запитання;

• розуміє вплив оціночних повідомлень на комунікацію;

• вміє розпізнавати невербальні повідомлення, контролювати власні невербальні та паравербальні повідомлення;

• вміє асертивно комунікувати та ухвалювати асертивні рішення;

• розуміє як ефективно комунікувати в умовах стресу та кризи.

 

4. ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Компетенції:

• самосвідомість та саморегуляція;

• застосування технік для  розвитку самосвідомості та саморегуляції;

• емпатія та розуміння емоцій інших;

• застосування техніки відображення емоцій.

Набуті  знання/уміння/навички за відповідною компетентністю, зокрема:

• розуміє, що таке емоційний інтелект та його складові. Знає свій рівень розвитку ЕІ та усвідомлює напрямок для розвитку;

• знає поняття емоцій, їх функції та природу, розрізняє емоційні стани;

• розуміє значення емоцій  в процесі комунікації та прийняття рішень;

• усвідомлює важливість розвитку самосвідомості та розуміння своїх емоцій та вміє застосовувати відповідні техніки;

• вміє розпізнавати, визнавати та називати свої  емоції;

• знає техніки управління своїм емоційним станом та застосовує їх;

• розуміє сутність поняття емпатії, механізм формування та рівні емпатії, вміє застосовувати емпатійний зворотний зв'язок під час комунікації та в конфліктних ситуаціях; 

• вміє розпізнавати, визнавати, називати, уточнювати емоції інших людей;

• розуміє ефективність техніки відображення емоцій та вміє застосовувати її  під час комунікації та в конфліктних ситуаціях.

 

5. АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ (АВС) та МЕДІАЦІЯ

Компетенції:

• історичний огляд АВС та медіації;

• підходи до врегулювання конфліктів;

• альтернативне вирішення спорів: сутність підходу:

• ​змагальні або квазі-судові способи врегулювання конфліктів;

• консенсуальні способи врегулювання конфліктів;

• дорадчо-консультативні способи  врегулювання конфліктів.

• медіація, консиліація;

• правове регулювання АВС;

• спеціалізовані області медіації та АВС: сімейні та родинні спори, корпоративні, комерційні конфлікти;

• практика застосування АВС та медіації.

Набуті  знання/уміння/навички за відповідною компетентністю, зокрема:

• знає основні види та підходи АВС, вміє їх розрізняти;

• розуміє принципи медіації, правила медіації, етапи медіації та їх завдання, форми зустрічей, інші складові процедури, поняття медіабельності конфлікту;

• вміє ідентифікувати наявність у сторін конфлікту свідомого рішення про їх участь в процедурі АВС та прийняття рішень за її наслідками;

• розуміє важливість забезпечення рівності прав сторін, ризики виникнення небезпеки для однієї або декількох сторін в процедурі АВС;

• розуміє роль та завдання суб'єктів ініціації процедури медіації, представників сторін, адвокатів, психолога та інших учасників медіації;

• розуміє етичні засади професійних норм медіатора у процедурі медіації;

• знає основні положення міжнародних нормативно-правових актів та рекомендацій, національного законодавства у сфері медіації.

​

6. ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ та АІ в КОНФЛІКТАХ і ПЕРЕГОВОРАХ (бонусний)

• використання AI, ChatBot, Big Data у медіації конфліктів

• цифрові інструменти для медіації

• цифрова безпека та онлайн гігієна медіатора