Магія конфлікту. Своя правда.

«- Правду будеш?

- Ні, в мене своя»

В кожного завжди є своя правда, яка виплекується та викохується із розуміння своєї реальності, під впливом зовнішніх обставин, прикладу інших, виховання, традицій, пропаганди, вмілого маніпулювання чи й власного самонавіювання. Ба більше, в кожного тих правд багато, всяких і різних, і вони деколи змінюються, чи заміщують одна одну.

Своя правда є у православних, католиків та іудеїв, які ділять свято Пасхи між собою, своя правда є у російськомовних та україномовних українців, своя правда є у країн, які підтримують Україну, в тих хто робить вигляд та тих, хто відверто блокує її, своя правда є у рашистів, росіян та колаборантів. Навіть у ліліпутіна, його воєначальника-оленевода та попа гундяєва є своя правда, яка б перекручена та потворна з точки зору інших вона не була.

Свої правди завжди є у сторін будь-якого конфлікту, спору, суперечки чи протистояння.

З таких маленьких «своїх правд» складається велика Правда, яка, в свою чергу, є частиною Істини, яка, як відомо, «десь поряд».

Питання в тому, що індивідуальні «свої правди» можуть змінитись тільки через власне усвідомлення та переосмислення ситуацій, і майже ніколи вони не змінюються через спробу прямого переконання. Навпаки, спроба переконати та нав’язати «чужу» правду викликає спротив та впевненість у своїй правоті. А переосмислити обставини конфлікту, перебуваючи в середині конфлікту практично неможливо. Для цього потрібно піднятись над спором та спробувати оглянути конфлікт з позиції якщо не Істини, то хоча б Правди.

Отака магія.