Магія медіації конфлікту. Довіра.

В попередньому пості я почав писати про довіру, так от. Першочергова задача медіатора, після початку процесу та отримання запиту, отримати довіру сторони конфлікту, якщо це одностороннє консультування конфлікту, або сторін, якщо це повноцінна медіація. При чому важливо, щоб в сторін (сторони) була довіра не до особи медіатора, не до його професійних вмінь, навичок, досвіду чи репутації – це якраз зовсім не має значення. Головне – довіра до процесу, в який заходять сторона, чи сторони, розуміння ними того, що конфлікт може бути врегульовано у взаємовигідний спосіб, без негативних наслідків. А дальше вже дрібниці – потрібно трошки попрацювати 😊. І тут відбувається магія … Виникає віра сторін у власні сили вирішити спірні питання, ніби нізвідки з’являються варіанти розв’язання проблеми та, до цього не видимі, можливості. З’являється довіра до опонента та розуміння того, що ті, хто раніше сприймались виключно як вороги, насправді є партнерами, союзниками чи компаньйонами в черговій життєвій ситуації, чи на життєвому етапі або навіть відіграють роль, так би мовити, вчителів чи «тренерів» один для одного. І конфлікт зникає сам по собі. Тут важливий ще один момент. Медіатор сам повинен вірити в свої чари, бо інакше магія не виникне 😉. Отака магія. Консультую конфлікти, працюю зі сторонами разом і окремо, проводжу медіації, в тому числі і online.