Порада 2

Повірити, що конфлікт буде оптимально та взаємовигідно вирішено, якщо докласти до цього відповідні зусилля та волю

Після того, як ми усвідомили наявність конфліктної ситуації, та зрозуміли можливі наслідки, ризики, загрози і втрати, які можуть виникнути при некерованому розвитку подій, час зробити наступний крок.
Нам слід уявити вирішення конфлікту, тобто створити позитивний образ виходу із складної ситуації. А саме головне, твердо повірити, що конфлікт має шляхи вирішення та після докладених зусиль він завершиться тим чи іншим способом, результат якого буде оптимальним, екологічним та задовільнить нас.
В нас відсутні підтвердження, об’єктивні причини, докази і факти такого завершення але тим не менше ми вже віримо в це і знаємо.
При цьому дуже важливо не прогнозувати розвиток подій, етапи роботи, кінцевий результат, навіть проміжні досягнення.
А це саме складне для нашого розуму, який звик все планувати, розкладати на відомі йому частини, структурувати процес.
Фокус тут в тому, щоб рухатись не поступово, від складових частин, етапів, кроків до кінцевого результату, а навпаки, уявити результат, повірити в його можливість та рухатись в зворотному напрямку, до етапів і кроків, не передбачаючи та не плануючи їх, відпустивши ситуацію ніби за течією, склавши весла на дно човна. Хоча, насправді, це не зовсім так.
Ми змінюємо підхід від синтезу успіху до його аналізу. Тільки аналізу не проблеми, а її вирішення, бо, насправді, кожна проблема одночасно має в собі і рішення. Не буває замків без ключів, не було б рішень, не було б проблем.
Уявляти результат ми будемо у всіх його фарбах, різнобарвно, веселково, смакуючи наслідки те все, що може слідувати після успішного вирішення ситуації але… без конкретики. Що саме і як ми хочемо отримати але… без прив’язки до конкретних місць, часу, обставин, персоналій, майнового та немайнового.
Ми повинні чітко і ясно побачити себе в ситуації після закінчення та виходу із конфлікту тим чи іншим шляхом, який ми ще не можемо передбачити. Але, тим не менше, бути свідомими того, що доведеться попрацювати, щоб отримати бажане.
І це повинна бути не надія, не сподівання, не допущення можливості, а саме віра в те, що ситуація обов’язково вирішиться.